IT-махінації, злам SoftServe та видалення згадок у Google: як кіберзловмисник Сергій Шиндер намагається очистити своє цифрове минуле
Покопавшись у цифровій біографії IT-підприємця Сергія Асаеля Шиндера, можна знайти значно більше, ніж звичайний запис про роботу у сфері технологій. У відкритих джерелах його ім’я протягом років згадувалося у матеріалах про так звану «групу Шиндера», корпоративні дані та кібератаку на SoftServe.
Про це пише Викривач.
Ще з 2020 року низка медіа пов’язувала так звану «групу Шиндера» зі схемою, за якою IT-фахівці могли влаштовуватися до компаній, роками імітувати роботу, отримувати зарплати, заводити всередину своїх людей та отримувати доступ до корпоративної інформації.
Автори відповідних розслідувань також писали про можливі витоки конфіденційних даних. Потенційні збитки в окремих публікаціях оцінювалися аж до 20 мільйонів доларів.
Окремий епізод у цій історії — акібератка на SoftServe у 2020 році. Тоді компанія справді зазнала серйозної атаки: частину корпоративних і клієнтських даних було викрадено, а згодом опубліковано.
У медіа цю історію пов’язували з людьми з оточення Шиндера. Водночас важливий момент: сама SoftServe публічно не називала Сергія Шиндера організатором атаки.
Є у підприємця і міжнародний корпоративний слід. Шиндер фігурував серед співвласників чеської компанії SIMAREX s.r.o. В Ірландії також існувала Lynxoft Technologies Limited, яка працювала у сфері IT-консалтингу та була ліквідована у 2021 році.
Але 28 серпня 2026 року ця історія знову отримала продовження.
Одразу кілька ресурсів написали, що Сергій Шиндер нібито намагається домогтися зникнення з пошукової видачі старих публікацій, у яких згадується його ім’я.
І тут виникає досить символічна ситуація: людина з IT-сфери, навколо якої роками циркулюють історії про корпоративні дані та кібератаки, тепер опинилася в центрі уваги через спроби прибрати стару інформацію з цифрового поля.
Водночас не варто змішувати твердження медіа з доведеними фактами. Сам Шиндер раніше заперечував свою причетність до історії із SoftServe, а деякі публікації називали інформаційну кампанію проти нього «чорним PR».
Тому головне питання тут навіть не до Google.
Чи перевіряли українські правоохоронці історію з можливим фіктивним IT-працевлаштуванням, доступом до корпоративних даних та заявленими фінансовими збитками? І якщо такі перевірки проводилися — чим вони завершилися?
Це питання залишається відкритим.
Сергію Асаелю Шиндеру, зі свого боку, варто дати можливість озвучити власну позицію щодо всіх цих звинувачень. Адже прибрати стару публікацію з пошукової видачі — одне. Відповісти на конкретні питання щодо описаних історій — зовсім інше.
Редактор
Відповідає за якість і точність матеріалів. До Зараз.Про працювала в львівських та всеукраїнських медіа, де набула досвіду в різних жанрах журналістики.
Коментарі:
comments powered by Disqus
