Ексміністр-корупціонер Злочевський через свого монополіста «Інфоксводоканал» буде наживатися на одеситах протягом 50 років
Бізнес по-одеські – це часто історії, пов’язані з корупційною складовою. Тут і напівкримінальні авторитети, що ведуть тіньові схеми, і незаконне захоплення пляжів. І навіть напівлегальне створення монополії з постачання води для одеситів.
Цей матеріал про те, як родині колишнього міністра екології часів Януковича Миколи Злочевського вдалося орендували Одеський водоканал на 49 років і роками «нагріватися» на бюджеті Одеси.
Червень 2022 року. Півроку від повномасштабного вторгнення РФ в Україну. Відоме ділове українське видання публікує матеріал про 10 бізнесів, які активно допомагають українській армії та Збройним силам. У списку відомі багатії – Рінат Ахметов, подружжя Пінчуків, Юрій Косюк, Гереги тощо. Одними з благодійників, які перерахували на потреби армії 100 млн гривень, зазначені Анна та Каріна Злочевські з холдингу Diloretio. Читач навряд чи чув колись про таких бізнес-леді. А між тим родина цих дівчат однією рукою займається благодійністю, а іншою – роками обкрадає державу на десятки мільйонів.
Анна та Каріна – дочки колишнього міністра екології Миколи Злочевського. Того самого, який у 2020 році попався на рекордному в історії України хабарі у 6 млн доларів за закриття кримінальної справи про розкрадання державних коштів. Також він відомий тим, що є засновником холдингу Burisma, в якому свого часу працювали експрезидент Польщі Александр Кваснєвський та син чинного президента США Джо Байдена – Хантер. У 2021 році Злочевський переписав бізнес на дочок, зокрема компанії з видобутку корисних копален. Також Анна і Каріна стали бенефіціарними власниками ТОВ «Інфокс», яке відіграє ключову роль в одеських інтересах Злочевських.
У 2003 році руками родини Злочевських розпочалося фактичне захоплення «Одесводоканалу». Тодішній мер Одеси Руслан Боделан пролобіював підписання договору оренди цілісного майнового комплексу комунального підприємства між Одеською міською радою та ТОВ «Інфокс». Товариство було створене у 1996 році, а з 2000-го його кінцевим бенефіціаром був згаданий Микола Злочевський.
Журналісти знайшли копію оригіналу договору оренди «Одесводоканалу», який розкриває багато деталей. Так, договір був підписаний строком на 49 років, включно до 31 грудня 2052 року. За результатами інвентаризації та передавального балансу, вартість майнового комплексу станом на листопад 2003 року складала 286 млн гривень.
В пункті 3 зазначеного договору вказано, що сума оренди «Одесводоканалу» складає 3% від залишкової вартості основних засобів комплексу, що відповідає 8 млн 600 тисячам гривень на рік. А от пункт 8 розкриває деталі, які дозволяли ТОВ «Інфокс» роками мінімізувати орендну плату і недоплачувати в бюджет Одеси. Зокрема, у ньому зазначається наступне: «Орендар на час реалізації Плану реконструкції та розвитку водозабезпечення та водовідведення м. Одеса на 2004-2010 роки може бути звільнений від сплати орендної плати».
За інформацією видання «Дзеркало тижня», ще до передачі водоканалу в оренду було розроблено Програму його розвитку на 2003-2007 роки на суму 97,9 млн гривень. І, згідно з договором, саме орендар, тобто ТОВ «Інфокс», мав забезпечувати ці інвестиції. Однак, у 2004 році «Філія Інфоксводоканал», що є дочірньої компанією «Інфокса», виділила на реалізацію програми 9,1 млн гривень замість 19,7 млн, а у 2005-му – 1,8 млн грн замість 20,6 млн гривень.
Результатом перших років роботи компанії Злочевського на Одеському водоканалі стало те, що в червні 2006 року Одеська мерія через суд намагалася розірвати договір оренди. Причина зрозуміла – невиконання орендарем своїх зобов’язань. Більше того, перші роки ТОВ «Інфокс» сплачувало до бюджету не 3% ставки, яка зазначена у договорі, а всього лише 1%.
Далі ситуація почала розвиватись ще цікавіше. У 2007 році Одеська міська рада затвердила додаткову угоду до договору оренди «Інфоксом» Одеського водоканалу. В ній, зокрема, мова йде про те, що затверджується нова редакція Програми розвитку «Одесводоканалу». Її строк збільшується аж до 2020 року. Обсяг коштів, що необхідні для виконання Плану, становить 462 млн гривень.
І тут варто нагадати, що в першочерговому договорі було зазначено, що орендар, тобто ТОВ «Інфокс», може звільнятися від сплати орендної плати, поки виконується Програма розвитку майнового комплексу.
Ще більше цікавого вдалося дізнатися із судового реєстру. З матеріалів справи №522/11495/13-а стало відомо, що ТОВ «Інфокс» із самого початку оренди «Одесводоканалу» могло діяти поза законом. Зокрема, у позовній заяві зазначається, що договір, на який посилається TOB «Інфокс» як на чинний, скріплений недійсною печаткою Одеської міської ради, оскільки остання не містить ідентифікаційного коду юридичної особи.
Вважаючи себе правонаступницею «Одесводоканалу» компанія Злочевського у 2004 році створила філію «Інфоксводоканал» і внесла відомості на перереєстрацію до Державного реєстратора. Після незаконної, на думку позивачів, перереєстрації «Інфокс» почав розробляти типові договори для підписання з отримувачами послуг. Але вони не відповідали вимогам подібних договорів, затверджених відповідними постановами Кабінету міністрів, що по суті є підробленням типових договорів.
Таким чином при повному погодженні на межі з бездіяльністю від Одеської міської ради ТОВ «Інфокс» стало єдиним постачальником води для одеситів і перетворилось на монополіста. У зведеному переліку, складеному Антимонопольним комітетом України в грудні 2023 року, ТОВ «Інфокс» визнано природною монополією. І це при тому, що протягом останнього десятиліття АМКУ неодноразово починав розслідування проти монопольного становища ТОВ «Інфокс».
Наприклад, у липні 2019 року АМКУ повідомляв, що протягом 2017-2018 років компанія Злочевського не мала жодного конкурента на ринку водопостачання та водовідведення в межах території міста Одеси. Штраф, який тоді затвердив комітет, викликає посмішку, адже він склав всього 34 400 грн.
Більш продуктивним можна вважати припис АМКУ, винесений для ТОВ «Інфокс» у травні 2023 року. Компанії Злочевського рекомендували припинити нав’язувати споживачам платні послуги, непередбачені законодавством. Мова йде про встановлення додаткового обладнання на лічильники та заміну певних технічних засобів на об’єктах споживачів. «Економічний ефект від припинення вищеперерахованих дій компанії склав 91,0 млн грн», – повідомляє АМКУ, забуваючи нагадати, що його припис – це всього лише рекомендації, які ТОВ «Інфокс» могло проігнорувати, не побоюючись великого штрафу.
Апогеєм видимості боротьби з монопольним становищем ТОВ «Інфокс» є заява Державної аудиторської служби у квітні 2024 року. Згідно з аудитом, Одеська міська рада провела капітальний ремонт водопровідної мережі за рахунок кредиту на суму понад 45 млн доларів від Міжнародного банку реконструкції та розвитку під державні гарантії. Об’єкти були відремонтовані і введені в експлуатацію у жовтні 2015 року, коли ТОВ «Інфокс» вже більше як 10 років орендувало це майно.
«Тобто Одеська міська рада за рахунок бюджетних коштів погасила кредит, а відремонтованим майном фактично безоплатно користується приватна компанія. Внаслідок такої бездіяльності посадових осіб Одеської міськради бюджет громади лише за обревізований період витратив на погашення отриманого кредиту понад 370 млн грн та зазнав реальних збитків на суму майже 338 млн грн у вигляді недоотриманих доходів», – говориться у висновку Аудиторської служби.
Відомо, що Микола Злочевський є великим поціновувачем усілякого роду розкошів. Чого вартий лише його палац біля дамби Київського водосховища. В Одесі Злочевські теж мають маєток. Щоправда, за документами на його місці розташована лабораторія станції біологічної очистки води.
Згідно з договором оренди майнового комплексу від 2003 року, проаналізованого на початку матеріалу, лабораторія також відійшла ТОВ «Інфокс». І якщо у 2004 році на ділянці на березі Чорного моря дійсно були будівлі комунального підприємства, то станом на 2015-й на ній з’явився приватний будинок із басейном.
Слід зауважити, що за даними Реєстру речових прав компанія «Інфокс» є власником нерухомості на вулиці Дача Ковалевського, де розташована лабораторія Одеського водоканалу.
Будуючи родинне гніздечко на орендованих землях Злочевські розуміють, що вони тут надовго. Принаймні до 2052 року, як цього передбачає договір. А враховуючи, що жодні приписи та порушення законодавства не призводять до розірвання договору між Одеською міською радою та ТОВ «Інфокс», він може бути пролонгований і надалі.
Переписування бізнесу Миколою Злочевським на дочок, в тому числі і згадане ТОВ «Інфокс», можна вважати черговим етапом відбілювання репутації. Спочатку для більшої вагомості до ради директорів компанії Burisma було запрошено експрезидента Польщі Александра Кваснєвського та Хантера Байдена. Зараз же група компаній дочок Злочевського Diloretio звітує про допомогу українській армії та вимушеним переселенцям «у тісній співпраці з польським Фондом Іоланти Квасьнєвської «Porozumienie bez Barier».
Згідно з даними кіпрських реєстрів Diloretio holdings LTD був зареєстрований у 2012 році. Серед його керівників станом на зараз зазначений вищезгаданий Александр Кваснєвський та Каріна Злочевська.
Чи знають шановані представники польської еліти, яким чином ведуть свій бізнес Злочевські в Україні? Напевно – так. Адже історія з найбільшим хабарем в історії України, який Микола Злочевський намагався передати за закриття справи проти нього, облетіла всі світові ЗМІ. А от те, що родина ексміністра екології обкрадає одеситів, починаючи з 2003 року – напевно може стати для них новиною. Щоправда, надії на те, що якимось чином це похитне позиції Злочевських – мало. Адже коли в тебе є гроші купити суди, міські ради і, можливо, антимонопольні органи, то питань, як домовитись із впливовими особами світу про продовження співпраці, виникати не повинно.
Коментарі:
comments powered by Disqus
