Чим завершить свою кар’єру «золотий хлопчик» Максим Шкіль, на якого оформлені активи донецького клану?
Аварія на одній із гілок київського метрополітену викликала шквал критики на адресу Віталія Кличка. Але за звинуваченнями якось непомітно пройшла інша інформація – хто ж ремонтуватиме лінію метрополітену?
Під шумок підряд віддали компанії «Автострада», причому це сталося без тендеру. Що пояснюється просто: власник ГК «Автострада» – Максим Шкіль, який є креатурою Олега Татарова, одного із найближчих сподвижників Андрія Єрмака. Тому всі найфінансовіші роботи з «відновлення країни» вже майже п’ять років дістаються саме компаніям Максима Шкіля. Спочатку це були програми «Великого будівництва», де ГК «Автострада» та компанії, афілійовані з нею, отримували найвигідніші та найоб’ємніші підряди на ремонти доріг. Після того, як цими дорогами проїхалися російські танки, Максим Шкіль почав ремонтувати мости і метро.
Але обсяги грошей, що зливаються до його рук із бюджету, від цього не зменшилися. У грудні минулого року, всього через три дні після аварії в тунелі між станціями «Деміївська» та «Либідська», КП «Київський метрополітен» уклало договір із ТОВ «Група Компаній Автострада» на проектування робіт з ремонту тунелю вартістю 21 мільйон гривень.
Сума невелика у масштабах бізнесу Максима Шкіля, але це лише проектні роботи. Далі відбудеться відновлення, яким, що було дуже очікувано, зайнялася «Автострада». Власне, хтось це має робити, але питання в тому, що ГК «Автострада» не має ні досвіду, ні фахівців у метробудуванні. Тому, власне, і не було конкурсу – під час проведення тендеру Максим Шкіль аж ніяк не зміг би його виграти. Але якщо за тобою стоять Єрмак та Татаров, то можна обійтися і без конкурсу, начхавши на всі передбачені законом процедури.
Що буде з відремонтованим таким чином тунелем можна лише здогадуватися. Але виникає логічне питання – хто такий Максим Шкіль, який зробив ривок із нікому невідомого помічника депутата Миколи Дем’янка до найбільших підрядників «Великого будівництва»?
Якщо почитати його біографію, виходить прямо американська мрія, перенесена на український ґрунт – свій перший серйозний бізнес Максим Шкіль відкрив у 2023 році. Причому це був не якийсь інтелектуальний стартап чи хоч би банальний магазин. Це була купівля Беховського гранкар’єру за 20 мільйонів євро.
Як там казав відомий американський мільярдер - я можу відзвітувати за всі свої мільйони, окрім першого? Втім, у разі Шкіля звітувати нема чого – мільйони були не його, як і сам бізнес. Він просто служив номіналом для депутата від Партії Регіонів Миколи Дем’янка, який належав до донецького клану, який саме набирав обертів в Україні. До речі, звучить дикувато, але перед тим, як стати народним депутатом, Дем’янко був завгоспом у Донецькій ОДА, коли її очолював Віктор Янукович. Утім, це Україна. Але з цього випливає і той факт, що Дем’янко був також далеко не самостійною особистістю.
Тому все, що розповідає Максим Шкіль про своє становлення у бізнесі та талант бізнесмена – казки для дітей молодшого віку. Насправді він обслуговував клан Януковича. Але у зв’язку з цим постає питання – ривок у 2020 році в основні підрядники – це вже його власний бізнес чи Шкіль так і продовжує бути номіналом у донецьких, яких у період 2014-2019 років досить сильно потріпала доля?
Якщо подивитися на державні реєстри, то вони вражають – Максим Шкіль тим чи іншим чином причетний до 53 підприємств, причому у більшості він виступає бенефіціаром або власником.
Основний актив, звичайно, Група Компаній «Автострада», але бізнес надзвичайно диверсифікований – тут і будівництво, і фінанси, і сільське господарство, і логістика, і елеватори, і енергетика. І метро, звісно, підряд на ремонт якого він отримав із рук Кличка. Втім, зважаючи на все, останньому просто нікуди було подітися – він і так ходить тонким льодом, перебуваючи під постійним пресом ОПУ.
Повертаючись до Максима Шкіля – він сам, звичайно, позиціонує себе як самостійного бізнесмена, який досяг всього сам. Але це, як говорилося, казка. І можна припустити, що він як був номіналом для «донецьких», так ним і залишився. Звичайно, працює він небезкоштовно, та й наявність розуму та певних бізнес-талантів заперечувати у Шкіля безглуздо – дурень просто не вивернувся б у період п’ятого президента з таким бекграундом. Тому можна припустити, що частина бізнесу, оформленого на Максима Шкіля, справді належить йому самому – на таких величезних обсягах частину потоків можна перенаправити на свою користь.
Але більшість все ж таки належить не йому. Особливо ті активи, до яких спрямовуються бюджетні гроші. І обґрунтування цієї думки лежить на поверхні. Потрібно просто згадати, коли ГК «Автострада» (вона тоді мала дещо іншу назву, але не суть) вирвалася у лідери підрядів «Великого будівництва». Це сталося саме тоді, коли партія Єрмака-Татарова перемогла партію Богдана. І на Максима Шкіля посипалися підряди, як із рогу достатку. Більше того, ГК «Автострада» – єдина, яка отримала з бюджету єдиним платежем півтора мільярда гривень уже під час великої війни.
І тут варто нагадати, хто такий Єрмак та хто такий Татаров. Обидва – це вихідці з того ж клану, що й Шкіль. Єрмак був колегою Шкіля по парламенту – помічником-консультантом спортсмена-депутата Ельбруса Тедєєва. А Татаров – це саме та людина, яка займається правоохоронною системою і допомогла втекти з України Медведчуку та Портнову. Інтереси останнього він представляє нині в Україні.
Тож висновок напрошується цілком логічний – Максим Шкіль і далі продовжує представляти у воюючій Україні інтереси своїх господарів, які здебільшого втекли до сусідньої країни.
Кому саме і що належить у бізнесі, оформленому на Максима Шкіля, дізнатися можна лише в нього самого. І навряд чи він добровільно поділиться цією інформацією. Але є один шлях встановити істину – гроші. Адже всі розуміють, що прибутки від «розпилу» України, в якому бере участь Максим Шкіль, мають якимось чином йти його господарям. Щось, звичайно, прилипає до його рук, але основну частину він змушений віддавати – адже «Донбас порожняк не жене», це Максим Шкіль розуміє, не дарма ж його зробили з молодого «регіонального комсомольця» номіналом у бізнесі, де крутяться мільярди доларів. І не дарма він це місце за собою зберіг і перебуває в здоров’ї.
Але чи займуться пошуком цих шляхів правоохоронці, чию діяльність курирує куратор Максима Шкіля Татаров? Питання риторичне. Хоча цілком можливо, що хтось ці дані вже має і в потрібний момент пред’явить. Чи розуміє Максим Шкіль, чим усе це йому закінчиться? І чи не був випадково конфлікт Шкіля зі співробітником Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції Віталієм Манасяном у GoodWine, про який сам Шкіль писав у соцмережах, натяком Шкілю на «товсті» обставини? Навряд чи можна припустити, що Манасян не знав, із ким він скандалить. Та й сам Шкіль після гнівного посту якось притих і мовчить із цього приводу. Втім, може це і збіг. Але виходу із цього замкнутого кола для Максима Шкіля все одно вже немає.
Коментарі:
comments powered by Disqus
