Чому харківський фарммафіозі та поплічник російських олігархів Доровський Олександр Вікторович досі не під санкціями?

Високі технології просувають шляхом прогресу як виробництво. Шахраї, не залишаючись осторонь тренду, теж намагаються винаходити нові методи нечесного заробітку.

Україна з особливостями свого законодавства та судовою практикою може виявитися землею обітованою не лише для своїх шахраїв, а й для громадян інших держав. Для них hi-tech означає застосування з першого погляду цілком законних шляхів відібрання чужих грошей. Час відвертого пограбування та неприхованого злодійства безповоротно закінчився, залишившись заняттям маргіналів. Чужим майном тепер можна оволодіти, не виходячи на вулицю з офісу та не посилаючи на прохідні промислових підприємств групи захоплення із продажних силовиків чи бандитів. Кишенькові злодії назавжди поступаються почесним місцем найшанованіших злочинців інтелектуалам у ділових костюмах і краватках.

Ази економіки та менеджменту 

Найвигідніший стан на ринку для будь-якої компанії - це становище монополіста. Воно дає право не оглядатися назад, побоюючись атаки конкурентів на позиції, що утримуються. Їх для монополіста просто не існує. Вони залишаються десь за обрієм. Ще володіння монополією дозволяє вільно поводитися з ціновою політикою. Монополізм – це завжди високі ціни. За такі блага і прибутки варто, звичайно ж, серйозно повоювати, до того ж, не обираючи коштів, що отримало юридичне визначення у вигляді спеціального терміна «несумлінна конкуренція». Чим високотехнологічніший товар, що поставляється на ринок, тим витонченішими виявляються способи нечесної боротьби. На українському фармацевтичному ринку розцвів патентний тролінг.

У основі він спирається на закріплене законом право громадянина чи організації на інтелектуальну власність. Будь-який винахід, відкриття, нова технологія складають базис для заяви прав на неї. Виявилося, що в сучасній Україні можна навіть нічого не винаходити, а просто спробувати запатентувати об’єкт права інтелектуальної власності, який повністю не відповідає критерію новизни, давно відомий і використаний. У разі успіху, коли, не розібравшись у суті питання, патентне відомство все ж таки видасть заявнику бажаний документ, він може стати страшною зброєю у конкурентній боротьбі.

Процедура отримання патенту дуже проста. Заповнюється заява певної форми та сплачується збір. Далі залишається лише сподіватися та чекати. Зареєстрований встановленим порядком патент надає право забороняти ввезення в Україну ліків-аналогів, їх розповсюдження через аптечну мережу або використання медичних установ. Правовласник інтелектуальної власності має право отримати від фірми-конкурента виплату грошової компенсації або вилучити у неї «контрафактний» товар. Все робиться заради захисту його священних прав. Отримання таких патентів потребує окремого розгляду, оскільки без корупції явно не обходиться.

Митники та судді у ролі брухту, від якого немає прийому

Найлегше боротися з імпортерами ліків. Для цього всього необхідно, щоб згадка про об’єкт інтелектуальної власності потрапила до Митного реєстру. Операція проста і абсолютно безкоштовна, після якої у боротьбу включається вся міць державних структур. Так вийшло 3 роки тому з нешкідливими гумовими пробками для закупорювання скляних флакончиків, що широко застосовуються у фармакології. Контейнер з ними надовго застряг на кордоні. Митниця перетворилася на інструмент для ведення недобросовісної конкуренції. Законодавство України не встановлює жодної відповідальності за хибне нацьковування митників на безневинні компанії-жертви. З українськими конкурентами найчастіше доводиться боротись через суди.

Саме так чинить «Харківське фармацевтичне підприємство «Здоров’я», яке вважається одним із найуспішніших українських інтелектуальних рейдерів. Харків багато десятиліть тому увійшов до числа європейських центрів фармацевтики. На базі одного з фармзаводів було засновано компанію «Здоров’я», від початку існування очолювану генеральним директором Олександром Доровським. Починала компанія напрацьовувати досвід витіснення конкурентів із медичного ринку за допомогою лікарських препаратів Атрогенел, Кратал, Тривалумен, Біпролол, Венорутінол. Усі вони були запатентовані з розрахунком на те, що дублювали назви ліків-аналогів за хімічним складом, які випускають Борщагівський фармацевтичний завод. Харків’яни лише додали до назв медичних препаратів приставку зі свого фірмового імені. У поєднанні з наявним патентом це дозволило їм довгий час тримати в напрузі конкурентів, відволікаючи їхні сили на висмоктану з пальця проблему.

Фото: ліворуч Олександр Доровський

Фірма "Здоров’я" замахнулася не лише на Борщагівський фармзавод. Гіганти європейської фармацевтичної індустрії змушені були познайомитися із хитрим українським законодавством та патентним тролінгом у виконанні компанії «Здоров’я». Майже чотири роки вона заперечувала авторство, протистоячи німецькому концерну Berlin-Chemie з його Еспумізаном. Ліки Екзодеріл від компанії Novartis AG, на думку українців, лише дженерик, запозичений у фірми «Здоров’я». Справжні ліки винайдені у Харкові та запатентовані в Україні. Насправді продукція від Berlin-Chemie та Novartis AG, як і належить, була зареєстрована в Україні. Компанія «Здоров’я» продублювала іноземні препарати своїми зі схожими назвами Еспузін-Здоров’я та Екзо-Дерм.

Розрахунок було зроблено на важкорозрізність споживачем товарного знака. Найдовше довелося виборювати правду латвійської компанії Kalceks AS. Від її обличчя в Україні виступає дистриб’ютор ТОВ "Діатом". При перетині українського кордону потрапили під арешт упаковки із знеболюючими засобами Морфін, Діазепам, Промедол, Фентаніл. На думку юристів компанії «Здоров’я», в Україні мають право на ходіння лише аналогічні препарати, в яких додано словосполучення «Здоров’я народу». Усі перелічені ліки використовують у медицині майже століття. Вони мають міжнародні непатентовані назви фармацевтичних субстанцій і використовуються без обмежень як знеболювальні препарати в екстреній хірургії та онкології у всіх країнах світу. Україна незабаром може стати державою, де патент видадуть на дистильовану воду чи етиловий спирт.

Російсько-донецький слід

Давно відомо, що лідер у патентному тролінгу фірма «Здоров’я» набула пори розквіту за допомогою екс-міністра охорони здоров’я України Раїси Богатирьової, яка створила сімейну мережу в українській медицині. Саме за неї генеральний директор «Здоров’я» Олександр Доровський почав освоювати ефективні методи нечесної боротьби з конкурентами з використанням патентів. Враховуючи, що судова влада знаходилася під п’ятою «донецькою» клікою, що править в Україні, протиотрути проти патентної експансії неможливо було знайти. З 2014 року судова реформа, що почалася, дещо ускладнила життя шахраям від фармацевтики, але не більше того.

Суди кілька разів анулювали видані «Здоров’ям» патенти, визнавши їх недійсними, виносили рішення на користь компаній, ущемлених патентним тролінгом у правах, але організатори судової тяганини ще дуже розраховували на повільний перебіг вирішення спорів і свого досягли. У судах представники Здоров’я приймали все можливе для затягування часу. Вони вимагали проведення комплексних експертиз спірних ліків на новизну, багато разів з будь-яких приводів клопотали про перенесення призначених засідань. Роками «Здоров’я» розповсюджувало хибні відомості про фірм-відповідачів чи позивачів, суттєво обмежувало їхню господарську діяльність.

Фото: Олександр Шишкін

При детальному розгляді новаторами-шахраями виявилася міжнародна українсько-російська команда. Харківська фармацевтична компанія тісно пов’язана з російським олігархом Олександром Шишкіним, який вважається її власником. Офіційно її кінцевим бенефіціаром за документами є громадянин Польщі Олег Огородніков, але це лише ширма. Бізнесмен Шишкін одночасно політик-законодавець, який засідав у нижній та верхній палатах російського парламенту, не турбує себе чесною конкуренцією на українському ринку.

Виконавцем волі почесного громадянина міста Харкова, який був носієм високого звання лише 20 днів, став його харківський підручний Олександр Доровський, який напрацював великі зв’язки у місцевому істеблішменті, включаючи суддівський корпус. Можливо, тому харківським суддям не указ не лише документів Мінекономрозвитку, який намагається зупинити штучно ініційоване патентне свавілля, а й прямі вказівки Верховного суду України, який однозначно визначив свою позицію з цього питання. У бізнес-партнерах у Доровського давно ходить Дмитро Жоравович – чоловік судді Господарського суду міста Харкова Оксани Макаренко. Районні суди міста буквально завалені позовами фармацевтичної компанії «Здоров’я», обуреної порушенням своїх прав, і найчастіше підтримують шахраїв.

Поки харківські судді завзято ігнорують очевидні факти порушення антимонопольного законодавства, бізнес зазнає збитків без надії коли-небудь отримати хоч малу компенсацію за величезні витрати, а найголовніше ─ патентні ігри є реальною загрозою життю та здоров’ю тисячам хворих через жадібність шахраїв. Пацієнти несподівано опинилися без необхідних ліків, які «прокисають» на митних складах. Втім, Доровський і компанія саме цього й хотіли. Чим гірше, тим краще. Карнавал продовжується. Тільки для відведення очей минулого літа посаду Доровського перейменували з генерального директора на чолі наглядової ради фармацевтичної компанії.