Конкурс на голову АРМА: чому агентство й досі не отримало нового керівника та хто дістався «фінішної прямої»?

Комісія з відбору АРМА погодила графік співбесід з кандидатами, проте не затвердила критерії, за якими буде їх оцінювати. На думку активістів, це черговий спосіб нівелювати чи взагалі зірвати конкурс, який і без того важко назвати швидким та прозорим.

Взагалі АРМА встановила абсолютний рекорд в історії незалежної України з тривалості конкурсного відбору керівника. Кандидата на посаду голови Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів відбирають вже три з половиною роки.

Останнього офіційного очільника АРМА Антона Янчука за звинувачення у корупції було достроково звільнено 27 грудня 2019 року.

Та приклад Янчука нічому не навчив владу, а саме агентство загрузло в корупційних скандалах й досі працює без голови. Причина — очевидне затягування процесу обрання нового керівника замість тимчасово призначеного. Це вже призвело до порушення положень чинного законодавства. Наприклад, Закону України «Про державну службу».

Проблеми цього конкурсу розпочалися ще на етапі відбору членів конкурсної комісії. Тоді ВРУ продемонструвала, що не зацікавлена долучати до конкурсу професійних і доброчесних кандидатів.

Згодом на штучне затягування конкурсу звернули увагу численні міжнародні організації, серед них Transparency International.

На думку активіста Олександра Лємєнова, всі ці проблеми мають дві причини - непрофесійність влади та вплив Банкової. Офіс президента настільки не хоче втратити контроль за агентством, що згоден навіть ініціювати ліквідацію АРМА. Втім, за словами експертів, це не виправить ситуацію. До того ж, проаналізувавши попередні зобов’язання України щодо Євроасоціації, фахівці з’ясували, що агентство є однією з вимог євроінтеграції.

Окрема тема - тиск на членів конкурсної комісії та самих кандидатів. Йдеться не лише про, так званий, адмін ресурс, а й про систематичні медійні атаки на учасників конкурсу.

До речі, цьогорічний відбір – не перша спроба призначити в АРМА нового очільника. Минулого року міністр Кабінету Міністрів Олег Немчінов вже обіцяв назвати прізвище керівника АРМА. Але жоден з кандидатів на посаду голови Агентств з розшуку та менеджменту активів так і не отримав належної кількості голосів. Тоді на посаду претендувало 7 осіб, сьогодні їх 10:

Артем Брінцов

У  центральних органах виконавчої влади ніколи не працював. Усю свою кар’єру вибудовував в органах судової влади. Брінцов не має досвіду організації роботи в ЦОВВ з добору персоналу, бухгалтерського обліку, внутрішнього контролю, публічних закупівель, взаємодії з іншими органами виконавчої влади. Ніколи не займався і формуванням та реалізацією державної політики органом державної влади.

Віктор Дубовик

Актуальний керівник Офісу протидії рейдерству Міністерства юстиції України. Десять років працював юристом у приватних компаніях. У 2013 році був радником першого віце-прем’єр-міністра України. Про певні факти зі своєї трудової діяльності Дубовик в офіційній біографії не згадує. Зокрема, немає у відомостях про трудову діяльність, наданих конкурсній комісії, інформації про те, що 2014 року він працював помічником народного депутата від «Блоку Петра Порошенка».

Олена Дума

До вересня 2021 року працювала заступником голови Чернігівської обласної державної адміністрації.

Починала кар’єру як юрист у різних приватних компаніях. Отримавши шестирічний досвід, пішла на державну службу. Дуже часто змінювала місця роботи.

У вересні 2020 року НАЗК склало протокол за ознаками несвоєчасного подання декларації без поважних причин стосовно Олени Думи.

Дмитро Жоравович

Тимчасово виконувач обов’язків голови АРМА, який за час своєї роботи вже встиг побувати в численних корупційних скандалах.

16   років працював адвокатом. Очолював релігійну громаду храму Дружин-Мироносиць Московського патріархату. Тимчасова комісія Верховної Ради під час засідання Тимчасової слідчої комісії критикувала Жоравовича за неконкурентну й не ефективну реалізацію арештованих активів. Цього тижня у ВРУ вирішили примусово доставити на засідання ТСК, оскільки чиновник ігнорує парламентарів.

Володимир Павленко

11 років працював юристом у приватних компаніях. У жовтні 2019-го став радником голови АРМА, а в січні 2020 року – заступником голови АРМА. До призначення заступником голови АРМА досвід роботи Павленка на керівних посадах становив лише два роки вісім місяців. Через півтора року після призначення Павленка заступником голови АРМА Спеціалізована антикорупційна прокуратура вручила йому підозру в корупційному злочині – у заволодінні $398 000, які перебували під арештом і були передані в управління АРМА. У вересні того ж року Павленка відсторонили від посади.

Андрій Потьомкін

Перші п’ять років будував кар’єру в приватному секторі на посаді юриста, наступні вісім – працював помічником судді Конституційного Суду та головним спеціалістом у Вищому господарському суді. У 2015–2017 роках обіймав керівні посади в Міністерстві юстиції України. З 2017 до 2020 року очолював юридичне управління АРМА. Потьомкіна звільнили через конфлікт із його безпосереднім керівником – Антоном Янчуком, який тоді очолював АРМА.

Сергій Рокунь

Старший детектив, керівник Першого відділу детективів Другого підрозділу детективів Головного підрозділу детективів НАБУ.

На відміну від своїх колег Сергій Рокунь – медійна особа. Осуд головного рабина України у зв’язку з намірами стежити за парафіянами синагоги та проведення стеження в  Європейському Суді, через що у відповідному органі Ради Європи було розпочато службове розслідування, стали для Рокуня найгучнішими медійними скандалами в його стрімкому злеті кар’єрними сходами.

Олександр Руденко

Адвокат, голова адвокатського об’єднання «РО ЛЕКС». З 1999 року працював у приватному секторі, з 2012-го займався адвокатською діяльністю, у 2017 році зареєструвався як фізична особа-підприємець. У його трудовій книжці немає згадки про роботу в державних органах. Попри це Руденко регулярно задіяний у конкурсах на зайняття топових посад у правоохоронних органах.

У лютому 2023 року Олександру Руденку не вдалося пройти співбесіду на доброчесність під час конкурсу на посаду директора НАБУ.

Станіслав Серьогін

Начальник Управління Центрально-західного міжрегіонального територіального управління АРМА. Один з найбільш добропорядних кандидатів, на думку активістів. Чотири роки очолював юридичний департамент у приватній компанії, паралельно будував юридичну кар’єру на держпідприємстві «Українські спеціальні системи». З липня 2019 року почав працювати в АРМА на посаді начальника Управління Центрально-західного міжрегіонального територіального управління.

Його ім’я не фігурує у корупційних скандалах, його не пов’язують із жодним бізнесменом чи політиком. Не є членом жодної політичної партії.

Перевагою Серьогіна є те, що він понад три роки працює топпосадовцем в АРМА та знає законодавство й усі практичні аспекти діяльності цього органу.

Костянтин Ткаченко

Адвокат, 15 років працював юристом у приватній компанії, у 2012 році заснував адвокатське об’єднання, яким керував до лютого 2021-го – коли обіймав посаду директора Департаменту корпоративного управління Фонду державного майна України. У ФДМУ він працював до жовтня 2022 року. З того часу працює адвокатом. Паралельно з конкурсом в АРМА Ткаченко є кандидатом в члени Вищої кваліфікаційної комісії суддів України. Брат кандидата, Сергій Ткаченко, з 2011 року очолював правовий департамент консорціуму «Індустріальна група», з 2012-го по 2019-й – очолював правовий департамент корпорації «Індустріальна спілка Донбасу» Сергія Тарути. Співвласниками ІСД є Сергій Тарута й Олег Мкртчан, а також російські акціонери.

У деяких ЗМІ завершальний етап конкурсу АРМА вже охрестили «фінішем дивних кандидатів». Журналісти переконані, комісія чекала чіткої команди від Банкової, але там до цього часу не має єдиної позиції з приводу майбутнього очільника агентства, тому відбіркові етапи більше схожі на фарс. Його мета - виграти час та на максимально довгий термін залишити при владі існуюче підконтрольне керівництво АРМА.

Тож цілком ймовірно, що конкурс в черговий раз затягнеться ще на кілька років, а держава й надалі продовжить втрачати мільйони гривень через неефективність одного з ключових підрозділів країни, який міг би значно зміцнити фінансовий фронт України.

Автор: Максим Молоков